Counter to UE energy independence
Пам'ятаєте, як це було? Кожні переговори про ціну на газ перетворювалися на національний трилер. Кожна зима починалася з тривожних новин з Москви та Брюсселя. Слова "вентиль", "транзит", "газові війни" були в лексиконі кожної української родини.
"Дешевий" російський газ був найдорожчим, що ми мали, бо платили за нього не лише доларами, а й частиною нашого суверенітету. Газова труба була зашморгом, який Кремль то затягував, то трохи відпускав, нагадуючи, хто "господар".
2009
Крижаний подих 2009 року, коли посеред зими зупинився транзит, став точкою неповернення. Саме тоді, напевно, вперше народилося усвідомлення: свобода дорожча за будь-який газ.
2014
А після 2014 року це усвідомлення перетворилося на державну стратегію. Поки одні воювали на фронті, інші тримали енергетичний удар. Ми почали титанічну роботу: шукали нових постачальників, вигравали суди в Стокгольмі, будували інтерконектори та запускали реверсні потоки. "Реверс" – яке магічне слово це було тоді! Сама ідея того, що газ може йти зі заходу на схід, ламала радянську матрицю нашої енергосистеми.
2015
І ось настав цей день — 25 листопада 2015 року. Тихий, майже непомітний, але абсолютно доленосний. День, коли Україна імпортувала останній кубометр газу напряму від "Газпрому". І все. Кран було перекрито. Цього разу — нами.
2022
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, енергетичний шантаж став головною зброєю Кремля проти Європи. Але проти України він уже не спрацював. Ми були готові. Ці роки незалежності загартували нас, навчили шукати нестандартні рішення і покладатися лише на себе.
Сьогодні ми не просто вижили. Ми ділимося своїм унікальним досвідом стійкості з усім світом. І цей лічильник щосекунди доводить: справжня енергетична незалежність можлива. Ми змогли.